хрунь

[xrunʲ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну місцевість, рід занять або характерну ознаку предків носія.

  2. У місцевих говірках — можливе позначення людини з певними фізичними якостями (наприклад, міцної статури) або характеру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрунь, р. хруня, д. хруневі, з. хруня, о. хрунем, м. хруневі, к. хруню

Більше записів