хрумчання

[xrumt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Хрумчання — дію за значенням дієслова хрумчати; характерний звук, що виникає при розкушуванні або роздавлюванні чогось твердого, крихкого (наприклад, сухаря, льоду, снігу під ногами).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрумчання, р. хрумчання, д. хрумчанню, з. хрумчання, о. хрумчанням, м. хрумчанні, к. хрумчання

Більше записів