Словник Української
1. Зменшувально-пестливе від слова “хата”: невелика, зазвичай скромна, але затишна сільська оселя, будиночок.
2. Розм. Про будь-яке житло, квартиру чи будинок (часто з відтінком іронії або жарту).
3. Заст. Те саме, що й “хата” — селянський житловий будинок, сільська оселя.
1. Зменшувально-пестливе від слова “хата”: невелика, зазвичай скромна, але затишна сільська оселя, будиночок.
2. (переносно) Ласкаве позначення власного житла, дому, часто з відтінком простоти та скромності.
3. (у літературі та фольклорі) Символ рідного дому, вогнища, затишку, національної ідентичності.
Хатинонька — зменшувально-пестливий варіант слова хатина, що означає невеликий, скромний, часто старий або занедбаний житловий будинок, зазвичай у сільській місцевості; вживається для вираження теплоти, співчуття або зневаги до такого житла.
Хатинонька — у літературній мові та фольклорі — символ рідного дому, вогнища, часто з відтінком ностальгії та ніжності.
Хатиночка — зменшувально-пестлива форма від слова “хатина”, що означає невелику, затишну, часто скромну оселю або будиночок, зазвичай з дерев’яним зрубом, характерним для українського села.
Хатиночка — власна назва (топонім) невеликого населеного пункту, селища або окремої місцини, утворена від апелятива “хатина”.
Хатишериф — офіційний указ або грамота, видана султаном Османської імперії, що мав особливу державну чи міжнародну вагу; найчастіше стосувався надання прав, привілеїв або автономії певним територіям або релігійним громадам.
Хатишериф — власна назва конкретних історичних документів, наприклад, Гюльханейського хатишерифа 1839 року (Танзимат), що проголошував реформи в Османській імперії, або хатишерифа 1856 року, що підтверджував права християн.
1. Збільшена форма до слова “хата”, що означає велику, простору хату або будинок, часто з відтінком похвали або підкресленням її розмірів.
2. Велика, але часто незграбна, старої конструкції або запущена хата; халупа великих розмірів (зазвичай із зневажливим або іронічним відтінком).
Хатіман — синтоїстське божество (ками) війни, воїнства, лучників, а також покровитель самураїв у японській міфології та культурі; часто ототожнюється з обожествленим імператором Одзіном.
Хатіман — назва синтоїстського святилища (дзиндзя), присвяченого божеству Хатіману, одним з найвідоміших є святилище Уса Хатімангу в префектурі Ойта.
1. Зменшувально-пестливе від слова “хата”: невелика хата, зазвичай скромна, проста за будовою або оздобленням.
2. Переносно: про затишне, затишне житло, домашній затишок, рідний дім.
3. Назва житла тварин, спорудженого з природних матеріалів (наприклад, боброва хатка, хатка з прутів).
4. У ботаніці: народна назва суцвіть або частин рослин, що за формою нагадують дах або маленьку будівлю (наприклад, “божа хатка” — вид квітки).
1. Народ у Західній Африці (переважно на півночі Нігерії та південному сході Нігеру), що становить одну з найчисельніших етнічних груп на континенті.
2. Мова народу хауса, що належить до чадської гілки афразійської макросім’ї; поширена як міжнаціональна мова спілкування (лінгва франка) у багатьох країнах Західної Африки.
3. (у множині, зазвичай з великої літери: Хауса) Історична держава (або групування держав-міст) на території сучасних Нігерії та Нігеру, що існувала в період з приблизно 1000 до 1800 років нашої ери.
Властивість топологічного простору бути хаусдорфовим, тобто таким, у якому для будь-яких двох різних точок існують неперетинні околи, що містять кожну з цих точок (також: аксіома відокремленості T₂).