Словник Української
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “хата”: невелика, затишна хата, зазвичай у сільській місцевості.
2. (переносно) Рідний дім, житло, що викликає почуття тепла, затишку та безпеки; часто вживається як символ рідного вогнища.
3. (у спеціальному вживанні) Назва для невеликого житлового приміщення чи споруди, що нагадує хату за формою або призначенням (наприклад, у дитячих іграх, у назвах закладів).
Хатто — традиційний японський головний убір (капелюх) з бамбука, соломи або волокна, що має форму конуса або циліндра з широкими полями, який носили простолюдини, мандрівники та паломники для захисту від сонця та дощу.
Хатто — в сучасному японському контексті: стилізований або церемоніальний головний убір, що використовується в деяких буддистських школах (наприклад, дзен) або як частина традиційного сценічного костюму.
1. Один з основних напрямів класичної йоги, що базується на системі фізичних вправ (асан), дихальних технік (пранаям) та методів очищення організму, спрямованих на досягнення гармонії тіла та розуму, підготовку до медитації та духовного розвитку.
2. Сукупність фізичних практик і занять, що походять від традиційної хатха-йоги, часто з акцентом на оздоровчі та фітнес-аспекти в сучасному світі.
Хатхор — у давньоєгипетській міфології: богиня неба, кохання, краси, веселощів, музики та материнства, що зображалася у вигляді корови або жінки з коров’ячими рогами та сонячним диском на голові; одна з найшанованіших божеств, що вважалася покровителькою жінок та родючості.
Хатхор — астрономічний об’єкт: назва одного з астероїдів головного поясу (2430 Hathor), відкритого 1981 року.
1. Зменшувально-пестливе або зневажливе від слова “хата”: невелика, скромна хата, часто з відтінком зневаги або жалісливості.
2. (переносно) Про невелике, тісне, бідне житло або приміщення.
Хатчинка — зменшувально-пестливе від слова “хата”, що означає невеликий, затишний сільський будинок, часто з дерев’яною будовою та солом’яним дахом.
1. Власна назва приватного будинку, особняка або резиденції, що використовується як заклад для проведення вечірок, музичних заходів або неформального відпочинку, часто асоціюється з електронною танцювальною музикою.
2. Музичний жанр електронної танцювальної музики (house music), що виник у Чикаго в 1980-х роках, характерними рисами якого є ритм на основі драм-машини «четвірками», диско- та соул-семпли та «гуляючий» бас.
1. Неформальна вечірка в орендованому приміщенні (хаузі), де гості спільно фінансують оренду, зазвичай з музикою у стилі хауз, танцями та розвагами.
2. Молодіжна тусовка або масове приватне заходження в орендованому будинку чи квартирі, що імітує атмосферу нічного клубу.