Значення
-
Традиційне українське житло, переважно сільське, зроблене з дерева, глини або саману, зазвичай з солом’яною або очеретяною стріхою, часто білена.
-
Житлова будівля, дім, житло (зазвичай невелике, одноповерхове); у мовленні часто вживається замість слова «дім» для позначення власного житла незалежно від типу будівлі.
-
Кімната, приміщення в житловому будинку (переважно в західних регіонах України).
-
Перен. Про сім’ю, домашнє вогнище, рідний дім («мати свою хату», «запросити в хату»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хата, р. хати, д. хаті, з. хату, о. хатою, м. хаті, к. хато