Категорія: Х

  • хафіз

    1. (в ісламі) людина, яка знає напам’ять весь Коран; титул мусульманина, що оволодів мистецтвом запам’ятовування та безпомилкового відтворення священного тексту.

    2. (переносно) людина, що має виняткову пам’ять, здатна запам’ятовувати та відтворювати великі обсяги тексту.

    3. (історичне) почесний титул у деяких мусульманських країнах, зокрема в Середній Азії та Османській імперії.

  • хафір

    Хафір — власна назва міста в Алжирі, адміністративного центру однойменного вілаєту, розташованого на північному сході країни.

    Хафір — власна назва вілаєту (провінції) на північному сході Алжиру, столицею якого є однойменне місто.

  • ха-ха

    1. Вигук, що імітує голосний сміх, вживається для позначення веселощів, глузування або іронії.

    2. Назва графічного позначення сміху (наприклад, у текстових повідомленнях або коміксах).

  • ха-ха-ха

    1. Вигук, що імітує голосний, розголошений сміх; вживається для позначення такого сміху або з метою висміювання кого-, чого-небудь.

    2. Назва літературного прийому чи стилістичної фігури, що полягає у навмисному повторенні звукосполучення “ха” для передачі сміху в художньому тексті.

  • хачапурі

    Хачапурі — традиційна грузинська страва у вигляді відкритого або закритого пирога з тіста (часто дріжджового), начиненого сиром або сумішшю сирів, іноді з додаванням яйця, масла та інших інгредієнтів.

    Хачапурі — загальна назва для різновидів цієї страви, що відрізняються за формою, типом тіста та начинки (наприклад, аджарське хачапурі — човникоподібне з яйцем, імеретинське — кругле закрите, мегрельське — відкрите з додатковим сиром зверху).

  • хачбот

    Хачбот — власна назва українського безпілотного надводного засобу (морського дрона), розробленого для ураження кораблів противника, який активно використовується Сил оборони України під час російсько-української війни.

    Хачбот — загальна неофіційна назва класу українських ударних морських безпілотних катерів, що характеризуються високою маневреністю, низькою помітністю та здатністю нести вибуховий заряд.

  • хачкар

    Хачкар — вірменський пам’ятний камінь (стела) з різьбленням, переважно у вигляді хреста, часто з орнаментом та рельєфними зображеннями, що має релігійне та меморіальне значення.

  • хаш

    1. Страва кавказької кухні, густий наваристий суп з яловичих або баранячих ніжок та рубця, який традиційно вживають гарячим рано вранці, часто з додаванням часнику, спецій та зелени.

    2. (переносне значення) Про щось дуже поживне, наваристе, що дає силу, або (жартівливо) про складну, заплутану справу.

  • хашан

    Хашан — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.

    Хашан — власна назва села в Україні, у складі Борщівської міської громади Чортківського району Тернопільської області, розташованого на однойменній річці.

  • хашар

    1. Традиційна форма колективної, безоплатної взаємодопомоги у сільській місцевості для виконання великих або термінових господарських робіт (наприклад, будівництва, збирання врожаю), яка часто супроводжується спільним застіллям.

    2. Масовий, часто примусовий або організований владою, безоплатний громадський труд мешканців на будівництві, прибиранні територій чи інших суспільних роботах.