Значення
-
(в ісламі) людина, яка знає напам’ять весь Коран; титул мусульманина, що оволодів мистецтвом запам’ятовування та безпомилкового відтворення священного тексту.
-
(переносно) людина, що має виняткову пам’ять, здатна запам’ятовувати та відтворювати великі обсяги тексту.
-
(історичне) почесний титул у деяких мусульманських країнах, зокрема в Середній Азії та Османській імперії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хафіз, р. хафіза, д. хафізові, з. хафіза, о. хафізом, м. хафізі, к. хафізе