Позначка: іменник

  • безкнижжя

    Безкнижжя — власна назва, що позначає період в історії української літератури та культури, коли після скасування Гетьманщини (друга половина XVIII століття) та посилення національного та релігійного гноблення українською мовою практично не видавалися друковані книги, що призвело до значного занепаду писемності.

    Безкнижжя — переносно: стан культурного занепаду, брак освіти, духовної літератури або важливих знань у певному середовищі чи в суспільстві загалом.

  • безклопіття

    1. Відсутність клопоту, турбот; стан, коли ніщо не хвилює, не турбує, не викликає занепокоєння.

    2. (переносне) Легковажність, безтурботність як риса характеру або поведінки.

  • безклопітність

    Властивість за значенням прикметника “безклопітний”; стан, коли людина не має клопоту, турбот, тривог; безтурботність, безжурність.

  • безкласовість

    1. Соціальна організація суспільства, за якої відсутні класи з протилежними економічними інтересами та антагоністичні класові протиріччя.

    2. В марксистсько-ленінській теорії — одна з головних ознак комуністичної формації, ідеальна модель суспільства, що має наступити після зникнення класів і держави.

  • безклапанність

    Властивість або стан, що характеризується відсутністю клапанів (у технічних пристроях, механізмах, анатомічних структурах тощо).

    У переносному значенні — відкритість, прямота, нездатність до приховування думок або почуттів, відсутність “внутрішніх запірних механізмів” у поведінці чи спілкуванні.

  • безкебеття

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (Переносно, рідко) Стан повної безтурботності, безжурності, відсутності будь-яких клопотів або турбот; безжурне життя.

  • безквітковість

    Безквітковість — ботанічний термін, що означає відсутність квіток у рослин; стан рослин, які не утворюють квіток і насіння, розмножуючись вегетативним шляхом або спорами (наприклад, мохи, папороті, хвощі).

    Безквітковість — період у житті рослини, коли на ній відсутні квітки; фаза розвитку між цвітіннями.

  • безкарність

    Відсутність покарання за вчинений злочин, правопорушення або аморальний вчинок; стан, коли порушник не несе відповідальності за свої дії.

    Відсутність або неспроможність запобіжних, обмежувальних заходів, що дозволяє безперешкодно здійснювати щось (часто негативне).

  • безкаркасність

    Властивість або стан предмета, конструкції чи виробу, що не має каркаса (жорсткої основи, кістяка) як основного несучого елемента.

    У техніці та промисловості — конструктивна особливість виробу (наприклад, шини, резервуара), при якій його форма та міцність забезпечуються без використання внутрішнього жорсткого каркаса, часто за рахунок властивостей матеріалу та особливостей конструкції.

  • безканальність

    1. Властивість за значенням прикметника “безканальний”; відсутність каналів (штучних водних шляхів, трубопроводів, ліній зв’язку тощо) у чомусь.

    2. У техніці, енергетиці: принцип побудови систем, пристроїв або технологій, що функціонують без використання традиційних каналів (наприклад, бездротовий зв’язок, безканальна система опалення).

    3. У переносному значенні: відсутність встановлених, формальних шляхів, процедур для досягнення мети або передачі інформації; дія, що здійснюється безпосередньо, минаючи звичайні інстанції чи ланки.