Значення
- (Психологія) –
Відсутність клопоту, турбот; стан, коли ніщо не хвилює, не турбує, не викликає занепокоєння.
- (Психологія) –
(переносне) Легковажність, безтурботність як риса характеру або поведінки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безклопіття, р. безклопіття, д. безклопіттю, з. безклопіття, о. безклопіттям, м. безклопітті, к. безклопіття