безкнижжя

[bɛzknɪʒʒjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Безкнижжя — власна назва, що позначає період в історії української літератури та культури, коли після скасування Гетьманщини (друга половина XVIII століття) та посилення національного та релігійного гноблення українською мовою практично не видавалися друковані книги, що призвело до значного занепаду писемності.

  2. (Соціологія) –

    Безкнижжя — переносно: стан культурного занепаду, брак освіти, духовної літератури або важливих знань у певному середовищі чи в суспільстві загалом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безкнижжя, р. безкнижжя, д. безкнижжю, з. безкнижжя, о. безкнижжям, м. безкнижжі, к. безкнижжя

Більше записів