безкозирка

[bɛzkozɪrkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Головний убір без козирка, зазвичай м’який, круглої або овальної форми, що був частиною форми деяких військових та цивільних відомств (наприклад, у флоті, учнів деяких навчальних закладів).

  2. (Історія) –

    Розмовна назва форменого головного убору (фуражки) без козирка, яку носили матроси військово-морського флоту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безкозирка, р. безкозирки, д. безкозирці, з. безкозирку, о. безкозиркою, м. безкозирці, к. безкозирко

Більше записів