Словник Української
Алоциклія — у геології: велика, повільно протікаюча коливальна рухома структура земної кори, що охоплює значну частину платформи (щита) і характеризується повільною зміною напрямку руху (підняття змінюються опусканнями).
Алоциклія — у біології (ботаніці): тип розташування листя на стеблі, при якому сусідні листки ростуть не прямо один над одним, а зміщено, часто по спіралі, що забезпечує їм краще освітлення.
Алошкіра — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
1. Мінерал класу сульфідів, телурид свинцю та золота (PbTe з домішками Au), що зустрічається в золоторудних родовищах; назва походить від Алтайських гір.
2. (у спеціалізованій літературі) Рідкісна порода, що складається переважно з кварцу та польового шпату, названа за місцем першої знахідки на Алтаї.
1. Похідне прізвище або патронім, утворене від чоловічого імені Алфей, що вказує на належність до батька (дочка Алфея).
2. У міфологічному контексті — епітет або ім’я жіночого персонажа, пов’язаного з божеством річки Алфей (наприклад, Артеміда Алфея).
1. В українській міфології та фольклорі — син річкового бога Алфея, персонаж, пов’язаний з водною стихією.
2. У переносному значенні — людина, яка має безпосереднє відношення до води, річки або морської справи (застаріле, книжне).
Алфемен — у давньогрецькій міфології: син Андрогея, онук критського царя Міноса, один з учасників походу аргонавтів.
Алфенол — власна назва торгової марки (бренду) побутової хімії, під якою виробляються засоби для догляду за меблями, зокрема полірувальні рідини та воски.
Алфіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Алфій.
1. В українській мові слово “Алфійович” є патронімічним прізвищем, утвореним від чоловічого імені Алфій, і означає “син Алфія”.
2. У релігійному контексті (православ’я, католицизм) — один з мучеників Алфійових, синів святого мученика Алфія, разом з братами Філадельфом та Кипріаном, які шануються в християнстві (день пам’яті — 10 травня за юліанським календарем).
1. (геол.) Розсипне родовище корисних копалин (золота, платини, олова тощо), утворене внаслідок руйнування та перевідкладення гірських порід.
2. (власна назва, іст.) Назва одного з найбільших родовищ золота в Австралії, відкритого в 1893 році.