Позначка: іменник

1. (географія) Назва річки в Італії, лівої притоки Тибру, що протікає через регіон Лаціо.

2. (історична географія) Назва стародавньої області в Італії, де проживало італійське плем’я альнів (або алонів), розташованої вздовж однойменної річки.

Альніко — сплав заліза з алюмінієм, нікелем і кобальтом, що має високі магнітні властивості та стійкість до окиснення; використовується для виготовлення постійних магнітів.

Альніко — торгова марка або загальна назва групи подібних магнітних сплавів на основі заліза (Fe), алюмінію (Al), нікелю (Ni) і кобальту (Co), назва яких утворена від перших літер основних компонентів (Al-Ni-Co).

Альнісі — власна назва міста в Іспанії, автономна спільнота Валенсія, центр однойменної комарки.

Альнісі — власна назва комарки (адміністративної одиниці) в Іспанії, автономна спільнота Валенсія, столицею якої є однойменне місто.

Альпарі — власна назва міжнародної фінансової компанії, що спеціалізується на наданні послуг на ринку Forex (міжнародному валютному ринку) та CFD (контрактів на різницю цін), заснована в 1998 році.

Альпарі — власна назва одного з найбільших у світі брокерів на ринку Forex, що надає приватним та інституційним інвесторам доступ до торгівлі валютами, цінними паперами, сировиною та іншими фінансовими інструментами.

1. Геологічна складчаста система, що утворилася в альпійську тектонічну епоху (мезозой-кайнозой) і включає наймолодші гірські споруди планети, зокрема Альпи, Карпати, Гімалаї, Кавказ тощо.

2. (у ботаніці) Рослини, характерні для альпійського поясу гір, що зростають вище межі лісу.

1. Альпіна — спеціально облаштована ділянка в саду, парку або на присадибній території, що імітує гірський ландшафт (альпійську луку або скелі), де вирощують типові для Альп та інших гірських регіонів рослини (альпійські та субальпійські види). Синонім: альпінарій, альпійська гірка.

2. Альпіна — рідкісна вживана назва для жіночої особи, пов’язаної з Альпами (наприклад, мешканки цього регіону).

1. У лінгвістиці: чергування звуків, морфем або інших мовних одиниць у межах однієї парадигми або споріднених форм, що є проявом мовної варіативності (наприклад, голос/голосу — чергування [с]/[з]).

2. У віршознавстві: метрична схема, за якої у віршованому рядку чергуються різні види стоп (наприклад, ямб з хореєм) або довгі й короткі склади.

3. У ботаніці (застаріле): розташування листя, гілок, пелюсток тощо на стеблі рослини по черзі, почергово.

1. У літературознавстві — віршований розмір, заснований на чергуванні довгих і коротких складів, характерний для античної поезії та її наслідувань.

2. У лінгвістиці — чергування звуків, морфем або інших одиниць у межах однієї морфеми або парадигми, що викликане певними фонетичними або граматичними умовами (наприклад, чергування приголосних к/ч, г/з у дієсловах: пеку — пече, можу — може).

1. У лінгвістиці — варіант морфеми, що з’являється в певних фонетичних умовах, на відміну від інших її варіантів (наприклад, звук [о] в українському кореневому морфемі *сон-/сн-* у словах “сон”, “сна”).

2. У біології — організм, що знаходиться на стадії чергування поколінь (альтернації) у життєвому циклі, наприклад, гаметофит у рослин.

1. У мовознавстві — різновиди (варіанти) однієї мовної одиниці (морфеми, фонеми, слова), що можуть заміняти одне одного в певних умовах або позиціях, не змінюючи загального значення; алофони, аломорфи.

2. У біології (генетиці) — різні форми одного й того самого гена, що розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом і визначають альтернативні варіанти розвитку однієї й тієї самої ознаки (наприклад, генів, що відповідають за синій або карий колір очей).