безкаркасність

Значення

1. (Техніка) –

   Властивість або стан предмета, конструкції чи виробу, що не має каркаса (жорсткої основи, кістяка) як основного несучого елемента.

2. (Техніка) –

   У техніці та промисловості — конструктивна особливість виробу (наприклад, шини, резервуара), при якій його форма та міцність забезпечуються без використання внутрішнього жорсткого каркаса, часто за рахунок властивостей матеріалу та особливостей конструкції.

Правопис та відмінювання