безкаркасність

Властивість або стан предмета, конструкції чи виробу, що не має каркаса (жорсткої основи, кістяка) як основного несучого елемента.

У техніці та промисловості — конструктивна особливість виробу (наприклад, шини, резервуара), при якій його форма та міцність забезпечуються без використання внутрішнього жорсткого каркаса, часто за рахунок властивостей матеріалу та особливостей конструкції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |