Значення
- (Юриспруденція) –
Відсутність покарання за вчинений злочин, правопорушення або аморальний вчинок; стан, коли порушник не несе відповідальності за свої дії.
- (Юриспруденція) –
Відсутність або неспроможність запобіжних, обмежувальних заходів, що дозволяє безперешкодно здійснювати щось (часто негативне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безкарність, р. безкарності, д. безкарності, з. безкарність, о. безкарністю, м. безкарності, к. безкарносте