drevosliv.com

Словник Української

Позначка: іменник

  • облав

    1. (історичний термін) Спосіб колективного полювання, при якому загону мисливців оточують (облавлюють) певну ділянку лісу чи степу, поступово звужуючи коло та зганяючи звіра до центру, де його чатують стрільці.

    2. (військовий термін) Тактичний прийом оточення противника шляхом зосередженого наступу з різних боків; операція з метою блокування та знищення ворожого угруповання на певній території.

    3. (переносне значення) Масове, організоване переслідування, облава, полювання на когось або щось (наприклад, облав поліції на злочинців).

  • облава

    1. Організоване переслідування, оточення або захоплення кого-, чого-небудь (звичайно злочинців, ворожих розвідників, диких тварин тощо) за участі значної кількості людей (часто військових, правоохоронців), які діють за попередньо наміченим планом.

    2. Розм. Про натовп людей, який тісниться, налітає на кого-, що-небудь або сунуть кудись.

  • облавник

    1. Учений, який займається облавництвом — дослідженням та вивченням облавів (давніх слов’янських поселень-укріплень).

    2. Людина, яка бере участь в облаві (колективному полюванні загоном).

  • облавок

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.

    2. (діал.) Невеликий, часто закритий з усіх боків, ділянка лісу; галявина, полянка в лісі.

    3. (діал.) Місце в лісі, де ростуть дерева однієї породи (наприклад, діброва, березняк).

  • облавом

    1. (історичний термін) Спосіб колективного полювання, при якому учасники (загони) оточують (облавлюють) велику ділянку лісу чи степу та, звужуючи коло, виганяють звіра на мисливців або в пастку.

    2. (військовий термін) Тактичний прийом оточення противника шляхом зосередженого наступу з різних боків з метою повного знищення або захоплення в полон; операція на оточення.

  • облагодження

    1. (дія за значенням дієслова «облагодити») Надання чомусь кращого, вдосконаленого вигляду чи стану; упорядкування, впорядкування, облаштування.

    2. (дія за значенням дієслова «облагодити») Надання комусь благ, матеріальних чи духовних цінностей; наділення добром, щедротами.

    3. (дія за значенням дієслова «облагодити») У богослов’ї — дія Бога, що дарує людині благодать, спасіння та духовне життя.

  • розлийвода

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова або прізвиська, пов’язаного з водою, розливанням.

    2. У місцевих говірках може вживатися як іронічне прізвисько або позначення людини, пов’язаної з водою (наприклад, слюсаря, водія водовоза), або ж неакуратної людини, яка щось розливає.

  • облагоджування

    1. Дія за значенням дієслова “облагоджувати” — надання комусь благ, матеріальних чи духовних цінностей, покращення чи поліпшення чогось.

    2. (У релігійному контексті, особливо в християнстві) Дія Божої благодаті, божественне дарування благ, спасіння або духовного просвітлення.

  • розлиття

    1. Власна назва астрономічного об’єкта — великого сузір’я південної півкулі неба, що має латинську назву Eridanus.

    2. Застаріла назва річки По в Італії, що вживалася в українській літературі та географічних описів XIX — початку XX століття.

  • розлініювання

    Процес або результат усунення ліній розмежування, розподілу або розподільних смуг, що призводить до об’єднання раніше розділених елементів, ділянок або потоків.

    У політичному або адміністративному контексті — скасування або зміна встановлених кордонів, меж, округів або зон, часто з метою їхнього перерозподілу або об’єднання.

    У технічних або транспортних системах — ліквідація розділових ліній або смуг, що регулюють рух або потік, наприклад, на дорогах або в інфраструктурних мережах.