1. (історичний термін) Спосіб колективного полювання, при якому учасники (загони) оточують (облавлюють) велику ділянку лісу чи степу та, звужуючи коло, виганяють звіра на мисливців або в пастку.
2. (військовий термін) Тактичний прийом оточення противника шляхом зосередженого наступу з різних боків з метою повного знищення або захоплення в полон; операція на оточення.