Значення
-
(історичний термін) Спосіб колективного полювання, при якому учасники (загони) оточують (облавлюють) велику ділянку лісу чи степу та, звужуючи коло, виганяють звіра на мисливців або в пастку.
-
(військовий термін) Тактичний прийом оточення противника шляхом зосередженого наступу з різних боків з метою повного знищення або захоплення в полон; операція на оточення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. облав, р. облава, д. облавові, з. облава, о. облавом, м. облаві, к. облаве