облагодження

[oblɑɦodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (дія за значенням дієслова «облагодити») Надання чомусь кращого, вдосконаленого вигляду чи стану; упорядкування, впорядкування, облаштування.

  2. (дія за значенням дієслова «облагодити») Надання комусь благ, матеріальних чи духовних цінностей; наділення добром, щедротами.

  3. (дія за значенням дієслова «облагодити») У богослов’ї — дія Бога, що дарує людині благодать, спасіння та духовне життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. облагодження, р. облагодження, д. облагодженню, з. облагодження, о. облагодженням, м. облагодженні, к. облагодження

Більше записів