облагоджений
[oblɑɦodʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який отримав блага, наділений чимось добрим, корисним; той, кому щастить, хто має успіх у чомусь.
-
У релігійному контексті: той, кого наділила своєю милістю, ласкою вища сила (Бог, доля).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. облагоджений, р. облагодженого, д. облагодженому, з. облагодженого, о. облагодженим, м. облагодженім