1. Який отримав блага, наділений чимось добрим, корисним; той, кому щастить, хто має успіх у чомусь.
2. У релігійному контексті: той, кого наділила своєю милістю, ласкою вища сила (Бог, доля).
облагоджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |