Значення
-
(історичний термін) Спосіб колективного полювання, при якому загону мисливців оточують (облавлюють) певну ділянку лісу чи степу, поступово звужуючи коло та зганяючи звіра до центру, де його чатують стрільці.
-
(військовий термін) Тактичний прийом оточення противника шляхом зосередженого наступу з різних боків; операція з метою блокування та знищення ворожого угруповання на певній території.
-
(переносне значення) Масове, організоване переслідування, облава, полювання на когось або щось (наприклад, облав поліції на злочинців).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. облави, р. облав, д. облавам, з. облави, о. облавами, м. облавах, к. облави