облавник

[oblɑʋnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Учений, який займається облавництвом — дослідженням та вивченням облавів (давніх слов’янських поселень-укріплень).

  2. Людина, яка бере участь в облаві (колективному полюванні загоном).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. облавник, р. облавника, д. облавникові, з. облавника, о. облавником, м. облавникові, к. облавнику

Більше записів