1. Учений, який займається облавництвом — дослідженням та вивченням облавів (давніх слов’янських поселень-укріплень).
2. Людина, яка бере участь в облаві (колективному полюванні загоном).
облавник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |