1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.
Позначка: іменник
-
обкисання
1. (діал.) Процес або результат покриття чогось кізяками, гноєм; обмазування кізяками.
2. (перен., розм., образно) Сильне забруднення, обпльовування або моральне обганьблення когось, чогось.
-
обкіс
1. Територія, що прилягає до косовиці, обмежена нескошеною травою, межа скошеного поля.
2. У техніці — край, кромка, обріз, скошений край деталі (наприклад, у металевих конструкціях).
3. У лісівництві — смуга лісу вздовж узлісся, що викочується для захисту від пожежі або як орієнтир.
-
обкіски
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі (з 2020 року — Калуської міської території).
2. (у множині, розм.) Назва місцевості, пов’язаної з цим селом, або його околиць.
-
обкіт
Обкіт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (за сучасним адміністративним поділом).
-
обклад
1. (діал.) Те саме, що обкладинка — тверда або м’яка палітурка книги, зошита тощо.
2. (діал.) Зовнішнє покриття, обшивка чогось; оболонка.
3. (діал.) Те, чим обкладено або обкладений щось; настил, обшивка.
-
обкладання
1. Дія за значенням дієслова “обкладати” — покриття поверхні чого-небудь шаром чогось, оточення, огортання чимось з усіх боків.
2. (Медицина) Лікувальна процедура, при якій на тіло накладають гарячі або холодні предмети (наприклад, гірчичники, льодяні мішечки, грілки) для місцевого впливу.
3. (Історія, фінанси) Накладення податків, зборів, контрибуції; оподаткування.
4. (Рідко) Те саме, що облицювання — покриття стін, поверхонь облицювальним матеріалом (кахелем, плиткою тощо).
-
розлив
1. Дія за значенням дієслова “розлива́ти” — переміщення рідини з ємності назовні, часто випадкове або неконтрольоване, що призводить до її розтікання.
2. Місце, де річка, струмок чи інша водойма розливається, розширюється, утворюючи широку, але зазвичай неглибоку ділянку (наприклад, під час повені).
3. Період найвищого рівня води в річці, озері; повінь, паводок.
4. Технологічна операція розливання (наливання) рідини (наприклад, напоїв, палива, хімічних речовин) у тару для зберігання, транспортування чи реалізації.
5. У переносному значенні — щось надзвичайно розлоге, широке, що займає великий простір (наприклад, розлив світла, мелодії).
-
розливальник
1. Працівник, який займається розливанням рідин (наприклад, напоїв, олії, хімічних речовин) у тару на виробництві або підприємстві.
2. Пристрій, механізм або частина обладнання, призначені для автоматизованого або напівавтоматизованого розливу рідин.
-
обкладення
1. Дія за значенням дієслова “обкладати” — покриття поверхні чимось, накладення чогось зверху або навколо чогось.
2. (у медицині) Процедура накладення на тіло лікувальних засобів (грязі, парафін, ліки тощо) або термічних компресів.
3. (у будівництві, архітектурі) Облицювання, обшивка, покриття конструкції чи поверхні декоративним або захисним матеріалом (наприклад, кахлем, каменем, панелями).
4. (застаріле) Оподаткування, накладення податків, повинностей.