розлив

1. Дія за значенням дієслова “розлива́ти” — переміщення рідини з ємності назовні, часто випадкове або неконтрольоване, що призводить до її розтікання.

2. Місце, де річка, струмок чи інша водойма розливається, розширюється, утворюючи широку, але зазвичай неглибоку ділянку (наприклад, під час повені).

3. Період найвищого рівня води в річці, озері; повінь, паводок.

4. Технологічна операція розливання (наливання) рідини (наприклад, напоїв, палива, хімічних речовин) у тару для зберігання, транспортування чи реалізації.

5. У переносному значенні — щось надзвичайно розлоге, широке, що займає великий простір (наприклад, розлив світла, мелодії).

Приклади вживання

Приклад 1:
Щоб йому двічі не ходити, я розлив по келихах решту соаве і таким чином наблизились ми — тепер уже втрьох — до числа вісім. «За вісім євангельських блаженств!» — згадав я нарешті, а потім, ще більше напружившись, доповнив: «Число вісім, яке містить у собі силу Воскресіння, є прообразом майбутнього світу, каже Оріґен.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |