селена

1. У давньогрецькій міфології — богиня Місяця, дочка титанів Гіперіона та Тейї, сестра Геліоса (бога Сонця) та Еос (богині зорі).

2. Поетичний символ або втілення Місяця, місячного світла; вживається як висока літературна назва супутника Землі.

3. У хімії — рідкісний хімічний елемент із символом Se (селен), назва якого походить від грецького слова Σελήνη (Місяць), через схожість деяких його властивостей із телуром (названим на честь Землі).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |