фонематизація

[fonɛmɑtɪzɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. У лінгвістиці: процес або результат набуття звуком мовлення функції розрізнення значень мовних одиниць (морфем, слів), тобто перетворення на фонему.

  2. У психолінгвістиці та онтолінгвістиці: формування у дитини здатності сприймати та розрізняти звуки мови (фонеми) як значущі одиниці, що є важливим етапом розвитку мовлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фонематизація, р. фонематизації, д. фонематизації, з. фонематизацію, о. фонематизацією, м. фонематизації, к. фонематизаціє

Більше записів