1. (історичне) Представник княжої дружини, військової знаті в Київській Русі IX–XIII століть; дружинник, воїн.
2. (переносне, заст., високе) Хоробрий воїн, лицар, богатир.
гридь
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови