гридь

[ɦrɪdʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (історичне) Представник княжої дружини, військової знаті в Київській Русі IX–XIII століть; дружинник, воїн.

  2. (переносне, заст., високе) Хоробрий воїн, лицар, богатир.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гридь, р. гриді, д. гриді, з. гридь, о. гриддю, м. гриді, к. гриде

Більше записів