1. У складний, заплутаний спосіб; так, що важко зрозуміти або розібратися; нечітко, невиразно.
2. У стані розгубленості, збентеження; безладним, несистемним чином.
Словник Української Мови
Буква
1. У складний, заплутаний спосіб; так, що важко зрозуміти або розібратися; нечітко, невиразно.
2. У стані розгубленості, збентеження; безладним, несистемним чином.
Приклад 1:
Белендіти — плутано говорити, базікати («щось він мені там белендів та й каже, що коби, каже, у вашім селі менше люди тих казетів на пошті спроваджували»). Б е л ь ф е р — 1) вчитель (хедера); 2) хлопчисько.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Тодi плутано почала виясняти свою мисль. Вiд абстракцiї раптом перебiгла до конкретних засад.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
— Я, очевидно, плутано говорю, — сказала я. — Але ти не можеш не розумiти мене.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”