Значення
-
Той, хто супроводжує когось у дорозі або перебуває поряд, спілкується з кимсь; попутник, товариш.
-
Небесне тіло, що обертається навколо планети (або іншого астрономічного об’єкта) під дією сили тяжіння; природний Місяць.
-
Штучний об’єкт, запущений на орбіту навколо Землі або іншої планети з науковою, господарською, військовою метою; штучний супутник.
-
Те, що супроводжує якесь явище, існує разом з ним, є його ознакою або наслідком (наприклад, супутник хвороби).
-
Назва першого радянського штучного супутника Землі, запущеного 4 жовтня 1957 року, а також серії таких апаратів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супутники, р. супутника, д. супутникові, з. супутник, о. супутником, м. супутникові, к. супутнику