1. Мовний засіб, що полягає у вживанні слова або виразу в переносному значенні для посилення образності та виразності мовлення (наприклад, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, іронія).
2. У риториці та поетиці — стилістична фігура, художній прийом, що виражається у відхиленні від прямого значення слова для створення художнього образу.
3. У літературознавстві — стійка тематична або образна схема (мотив), що регулярно повторюється в художніх творах певного періоду, напряму або в світовій літературі загалом (наприклад, троп “світ-театр”, “життя-подорож”).