символ

[sɪmʋol] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Умовний знак, образ, предмет або дія, що служить позначенням якогось поняття, ідеї, явища, часто абстрактного, і несе певне соціально-культурне, релігійне чи національне значення (наприклад, голуб — символ миру, тризуб — символ України, хрест — символ християнства).

  2. Умова позначення в науці, техніці, на картах тощо; знак, що загальноприйнято позначає якусь величину, поняття, процес (наприклад, математичні символи, хімічні символи елементів, символічні позначення на електричних схемах).

  3. Художній образ, що поєднує конкретне зображення з ідеєю, натяком на глибший, часто таємний сенс, характерний для символізму як літературно-мистецького напряму.

  4. У логіці та математиці — умовний знак, який використовується для позначення певного поняття, величини, операції або відношення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. символ, р. символу, д. символові, з. символ, о. символом, м. символі, к. символе

Більше записів