1. Торгова марка кисломолочного продукту, збагаченого біфідобактеріями, для дитячого харчування.

2. Розмовна назва будь-якого кисломолочного продукту або дитячого харчування, що містить біфідобактерії (за аналогією з торговою маркою).

1. Рід грампозитивних анаеробних бактерій родини Bifidobacteriaceae, що мають форму злегка вигнутих паличок (булави) з роздвоєнням на кінцях; поширені у кишечнику людини та ссавців, є важливою складовою здорової кишкової мікрофлори, сприяють травленню, синтезують вітаміни та інгібують розвиток патогенних мікроорганізмів.

2. (у побутовому та комерційному вживанні) Культури або препарати, що містять живі мікроорганізми роду Bifidobacterium, які використовуються як пробіотики для нормалізації складу та функцій кишкової мікрофлори, часто у складі молочнокислих продуктів (наприклад, йогуртів) або біологічно активних добавок.

Біфідобактерія — рід грампозитивних анаеробних бактерій, що мають вигляд злегка вигнутих паличок (латинська назва Bifidobacterium); природні мешканці кишечнику людини та тварин, важливий компонент здорової кишкової мікрофлори, який сприяє травленню, синтезує вітаміни та захищає від патогенних мікроорганізмів.

1. Смажена або запечена товста скибка яловичини (рідше — свинини чи іншого м’яса), зазвичай з м’якоті з поперекового або спинного відділу туші, що готується з мінімумом додатків і часто подається з соусом.

2. Страва з рубленого м’яса, сформована у вигляді товстої котлети та обсмажена, аналогічна гамбурґеру без булочки (розм. “рублений біфштекс”).

1. Роздвоєння, розгалуження чогось, наприклад, річища річки, трубопроводу, кровоносних судин чи нервових волокон.

2. У математиці, теорії динамічних систем та суміжних науках — різка якісна зміна поведінки системи при плавній зміні її параметрів; точка розгалуження, в якій об’єкт втрачає стійкість і роздвоюється.

3. У переносному значенні — критичний момент розвитку, точка вибору між двома можливими шляхами або варіантами подальшого існування, що веде до принципово різних наслідків.

1. (у хімії) здатність молекули, радикала або функціональної групи одночасно брати участь у двох різних типах хімічних реакцій або взаємодій завдяки наявності двох активних центрів.

2. (у техніці, системах) властивість пристрою, механізму або системи виконувати дві різні основні функції.

3. (у біології, біохімії) здатність білкової молекули (наприклад, ферменту) проявляти дві різні види активності або каталізувати два різні типи реакцій.

1. У теорії категорій — функтор, арність якого дорівнює двом; функтор, що відображає добуток двох категорій у третю категорію.

Біфторид — хімічна сполука, що містить два атоми фтору в молекулі; застаріла назва дифториду, зокрема дифториду кисню (OF₂).

Біфталат — хімічна сполука, сіль фталевої кислоти, що містить катіон, утворений з двох основних структурних фрагментів або функціональних груп; часто використовується у промисловості, наприклад, як пластифікатор.

Біфталат — скорочена назва кислого фталату калію (KHC₈H₄O₄), стандартного речовини у аналітичній хімії для встановлення титру (точної концентрації) розчинів лугів.

1. (фізика) Оптичне явище подвійного променезаломлення в анізотропних середовищах, коли падаючий промінь світла роздвоюється на два промені, що поширюються з різними швидкостями та поляризовані в взаємно перпендикулярних площинах.

2. (геологія) Властивість деяких мінералів (наприклад, кальциту) роздвоювати світловий промінь, що проходить крізь них, що є наслідком їхньої кристалічної структури та анізотропії.