біфуркація

[bifurkɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Роздвоєння, розгалуження чогось, наприклад, річища річки, трубопроводу, кровоносних судин чи нервових волокон.

  2. (Математика) –

    У математиці, теорії динамічних систем та суміжних науках — різка якісна зміна поведінки системи при плавній зміні її параметрів; точка розгалуження, в якій об’єкт втрачає стійкість і роздвоюється.

  3. (Філософія) –

    У переносному значенні — критичний момент розвитку, точка вибору між двома можливими шляхами або варіантами подальшого існування, що веде до принципово різних наслідків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біфуркація, р. біфуркації, д. біфуркації, з. біфуркацію, о. біфуркацією, м. біфуркації, к. біфуркаціє

Більше записів