Значення
- (Хімія) –
(у хімії) здатність молекули, радикала або функціональної групи одночасно брати участь у двох різних типах хімічних реакцій або взаємодій завдяки наявності двох активних центрів.
- (Техніка) –
(у техніці, системах) властивість пристрою, механізму або системи виконувати дві різні основні функції.
- (Біологія) –
(у біології, біохімії) здатність білкової молекули (наприклад, ферменту) проявляти дві різні види активності або каталізувати два різні типи реакцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біфункціональність, р. біфункціональності, д. біфункціональності, з. біфункціональність, о. біфункціональністю, м. біфункціональності, к. біфункціональносте