1. Відсутність сильних емоцій, пристрастей; душевний спокій, байдужість, холоднокровність.

2. У філософському та релігійному контексті — стан свободи від земних пристрастей і почуттів, що розглядається як чеснота або ідеал духовного самовдосконалення.

Властивість за значенням прикметника “безстрасний”; відсутність пристрасті, емоційної вразливості, надмірної чуттєвості; спокій, холоднокровність, стриманість у висловлюванні почуттів та у ставленні до чогось.

Філософсько-етичний термін, що означає стан душевної рівноваги, свободи від земних пристрастей та емоційних потрясінь, який часто розглядається як чеснота або ідеал у деяких вченнях (наприклад, у стоїцизмі).

Властивість або стан, за якого щось існує, відбувається або розглядається незалежно від будь-яких сторін, учасників, протилежних позицій або суб’єктивних інтересів; об’єктивність, позасторонність.

У логіці та філософії — характеристика судження, поняття або закону, що має загальний, всеосяжний характер і не залежить від конкретних умов, точок зору або суб’єктивних факторів.

Властивість або стан, що характеризується відсутністю стовпів, опор у конструкції, споруді або природному утворенні.

У переносному значенні — нестійкість, нестабільність, відсутність міцної опори чи підтримки (наприклад, у соціальному, політичному чи моральному житті).

Відсутність виразного художнього стилю, індивідуальної творчої манєри або єдності художніх засобів у творі мистецтва, літератури, архітектури тощо, що призводить до естетичної невиразності.

Відсутність смаку, почуття міри та гармонії в підборі одягу, предметів інтер’єру або в оформленні чого-небудь, що свідчить про невміння створювати цілісний образ.

Перен. Відсутність характерних, індивідуальних рис у поведінці, вчинках або творчості; наслідування, позбавлене оригінальності.

1. Властивість за значенням прикметника “безстиковий”; відсутність стиків, з’єднань між суміжними ділянками, елементами конструкції або поверхні.

2. У залізничній справі — конструктивна особливість колії, коли рейки зварюють у безперервну нитку без використання стикових накладок і болтів, що забезпечує плавніший і тихіший рух потягів.

3. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або властивість твору, що полягає у відсутності чітких логічних зв’язків між частинами, сценами чи образами, що створює ефект фрагментарності, потоковості свідомості або абсурду.

1. Відсутність почуття сорому, сором’язливості; нахабство, зухвалість, безсоромність.

2. Поведінка або вчинок, що свідчать про відсутність сорому; безсоромний, нахабний вчинок.

Властивість або якість людини, що характеризується повною відсутністю почуття сорому, пристойності, моральних заборон у вчинках або висловлюваннях; сором’язливість, безсоромність.

Поведінка або вчинок, що свідчать про таку якість; зухвалість, нахабство, безсоромність.

1. Жінка або дівчина, яка поводиться безсоромно, втратила почуття сорому; розпусна, безчесна жінка.

2. Власна назва: народна назва рослини з родини гвоздикових (Silene vulgaris), відомої також як “смілка, хлопське мило”, через характерну форму квітки.

1. Людина, яка не має сорому, поводиться нахабно, безсоромно; сором’язливість, пристойність для неї не існують.

2. (переносне значення) Про того, хто відверто, без усякого сорому робить щось заборонене або аморальне.