Значення
- (Психологія) –
Властивість або якість людини, що характеризується повною відсутністю почуття сорому, пристойності, моральних заборон у вчинках або висловлюваннях; сором’язливість, безсоромність.
- (Психологія) –
Поведінка або вчинок, що свідчать про таку якість; зухвалість, нахабство, безсоромність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безстидність, р. безстидності, д. безстидності, з. безстидність, о. безстидністю, м. безстидності, к. безстидносте