безстиковість

[bɛzstɪkoʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Властивість за значенням прикметника “безстиковий”; відсутність стиків, з’єднань між суміжними ділянками, елементами конструкції або поверхні.

  2. (Техніка) –

    У залізничній справі — конструктивна особливість колії, коли рейки зварюють у безперервну нитку без використання стикових накладок і болтів, що забезпечує плавніший і тихіший рух потягів.

  3. (Література) –

    У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або властивість твору, що полягає у відсутності чітких логічних зв’язків між частинами, сценами чи образами, що створює ефект фрагментарності, потоковості свідомості або абсурду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безстиковість, р. безстиковості, д. безстиковості, з. безстиковість, о. безстиковістю, м. безстиковості, к. безстиковосте

Більше записів