Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, що характеризується відсутністю стовпів, опор у конструкції, споруді або природному утворенні.
- (Соціологія) –
У переносному значенні — нестійкість, нестабільність, відсутність міцної опори чи підтримки (наприклад, у соціальному, політичному чи моральному житті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безстовпність, р. безстовпності, д. безстовпності, з. безстовпність, о. безстовпністю, м. безстовпності, к. безстовпносте