безстовпність

Властивість або стан, що характеризується відсутністю стовпів, опор у конструкції, споруді або природному утворенні.

У переносному значенні — нестійкість, нестабільність, відсутність міцної опори чи підтримки (наприклад, у соціальному, політичному чи моральному житті).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |