безстидник

[bɛzstɪdnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Людина, яка не має сорому, поводиться нахабно, безсоромно; сором’язливість, пристойність для неї не існують.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносне значення) Про того, хто відверто, без усякого сорому робить щось заборонене або аморальне.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безстидник, р. безстидника, д. безстидникові, з. безстидника, о. безстидником, м. безстидникові, к. безстиднику

Більше записів