безстрасність

Властивість за значенням прикметника “безстрасний”; відсутність пристрасті, емоційної вразливості, надмірної чуттєвості; спокій, холоднокровність, стриманість у висловлюванні почуттів та у ставленні до чогось.

Філософсько-етичний термін, що означає стан душевної рівноваги, свободи від земних пристрастей та емоційних потрясінь, який часто розглядається як чеснота або ідеал у деяких вченнях (наприклад, у стоїцизмі).

Приклади:

Відсутні