Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “безстрасний”; відсутність пристрасті, емоційної вразливості, надмірної чуттєвості; спокій, холоднокровність, стриманість у висловлюванні почуттів та у ставленні до чогось.
- (Філософія) –
Філософсько-етичний термін, що означає стан душевної рівноваги, свободи від земних пристрастей та емоційних потрясінь, який часто розглядається як чеснота або ідеал у деяких вченнях (наприклад, у стоїцизмі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безстрасність, р. безстрасності, д. безстрасності, з. безстрасність, о. безстрасністю, м. безстрасності, к. безстрасносте