1. Властивість або стан того, що є безумним; втрата розуму, божевілля, нерозсудливість.

2. Безглуздий, нерозсудливий вчинок, дія або висловлювання; щось, що свідчить про відсутність здорового глузду.

3. Надмірна, нестримана пристрасть до кого-небудь або чого-небудь; шалене захоплення.

1. Людина, яка позбавлена розуму, психічно хвора; божевільний.

2. Людина, що поводиться нестримано, безрозсудно, з великим запалом; шаленій, несамовитий.

3. (переносно) Той, хто захоплений чимось до самозабуття, діє з великим ентузіазмом і відданістю; фанат, ентузіаст.

1. (власна назва) Історична місцевість у Києві, розташована на північ від Подолу, відома з XVII століття як урочище, де зосереджувалися цегельні заводи.

2. (заст., діал.) Божевільний, ненормальний, безумець; людина, що позбавлена розуму.

1. (заст., поет.) Стан втрати розуму, божевілля; шаленість, несамовите захоплення.

2. (заст., поет.) Безглузда, нерозумна дія або вчинок; безрозсудство.

Властивість або стан, за якого щось є цілісним, неподіленим на частини, не має уламків або розривів.

У технічних та спеціалізованих контекстах — характеристика матеріалу, структури або системи, що означає відсутність дефектів у вигляді тріщин, розколів або мікроуламків, що забезпечує її міцність і монолітність.

1. Властивість звука, складу або слова, що полягає у відсутності наголосу (протилежне до “наголошеності”).

2. У фонетиці та поетиці — позиція звука або складу в слові чи віршовому рядку, на яку не падає наголос.

1. Властивість за значенням прикметника “безугавний”; відсутність угав (звичок, навичок, пристосованості до чогось), недосвідченість, невправність.

2. Заст. Відсутність обмежень, перешкод; нестримність, нездержаність (перев. у прояві почуттів).

1. Властивість за значенням прикметника “безувірний”; відсутність віри в Бога, релігійний скептицизм або агностицизм; релігійний індиферентизм.

2. Застаріле: відсутність будь-яких переконань, принципів або сумління у вчинках; аморальність.

1. Властивість за значенням прикметника “безуважний”; відсутність уважності, неуважність, незосередженість.

2. Відсутність належної поваги, нешанобливе ставлення до когось або чогось; неповага, зневага.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі; історично — поселення в Буджаку.

2. (рідко) Власна назва річки в Одеській області, лівої притоки річки Хаджидер (басейн Дністра).