безумець

[bɛzumɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Людина, яка позбавлена розуму, психічно хвора; божевільний.

  2. (Психологія) –

    Людина, що поводиться нестримано, безрозсудно, з великим запалом; шаленій, несамовитий.

  3. (Психологія) –

    (переносно) Той, хто захоплений чимось до самозабуття, діє з великим ентузіазмом і відданістю; фанат, ентузіаст.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безумець, р. безумця, д. безумцеві, з. безумця, о. безумцем, м. безумцеві, к. безумцю

Більше записів