безуман

[bɛzumɑn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (власна назва) Історична місцевість у Києві, розташована на північ від Подолу, відома з XVII століття як урочище, де зосереджувалися цегельні заводи.

  2. (Психологія) –

    (заст., діал.) Божевільний, ненормальний, безумець; людина, що позбавлена розуму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безуман, р. безумана, д. безуманові, з. безумана, о. безуманом, м. безумані, к. безуман

Більше записів