Значення
- (Психологія) –
(заст., поет.) Стан втрати розуму, божевілля; шаленість, несамовите захоплення.
- (Література) –
(заст., поет.) Безглузда, нерозумна дія або вчинок; безрозсудство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безум, р. безуму, д. безумові, з. безум, о. безумом, м. безумі, к. безуме