1. (у християнській традиції) добрий дух, ангел-охоронець, який, за віруваннями, супроводжує людину протягом життя, оберігає її та сприяє добрим справам.

2. (переносно, застаріле або поетичне) добродій, благодійник, людина, яка чинить добро, опікується кимось або щедро допомагає.

1. Властивість за значенням прикметника “благодушний”; стан душевного спокою, доброзичливості та задоволення, часто без особливих причин.

2. Позитивне, спокійне та доброзичливе ставлення до оточуючих, до життя; незлобивість.

1. Стан щасливого, безтурботного життя, сповненого добробуту та матеріального достатку; процвітання.

2. (заст.) Дія за значенням дієслова “благоденствувати”; проживання в добробуті та щасті.

1. Стан повного щастя, добробуту та процвітання; життя в достатку, мирі та злагоді.

2. (заст.) Щаслива, спокійна і забезпечена доля; благополуччя.

1. У християнському богослов’ї та релігійній практиці — дар Божий, надприродна божественна сила, що дається людині для її спасіння та духовного вдосконалення; також — стан особливої духовної радості, просвітлення та внутрішнього миру, що дарується віруючому Богом.

2. (Переносно) Щось дуже добре, приємне, що викликає радість і задоволення; достаток, достаток у чомусь приємному, благополуччя (наприклад, “літня благодать”, “спокій і благодать”).

3. (У народній мові) Доброта, ласка, милість, виявлені кимось; щедрий дар.

4. (Заст., у фразеологізмах) Природна врода, краса, привабливість (наприклад, “повна благодаті дівчина”).

1. (діал.) Те саме, що благодать у значенні: щедра, багата на дари природа; родюча земля, багата урожаєм.

2. (діал.) Те саме, що благодать у значенні: щастя, добробут, спокійне й забезпечене життя.

3. (діал., рідк.) Те саме, що благодать у значенні: ласка, милість, доброчинність.

1. (заст.) Те саме, що благодарність — почуття вдячності, визнання за отримане добро; подяка.

2. (іст.) Подарунок, дар, який приносили на знак вдячності або поваги; також — винагорода, плата за послугу.

3. (у прямому значенні) Те, що дається з доброї волі як вияв щирої подяки; сама подячна дія.

1. Глибока повага, пошана, сповнена захоплення та святого трепету перед кимось або чимось, що вважається вищим, священним або надзвичайно цінним.

2. Релігійне почуття смиренного поклоніння та відданості божественній силі, що супроводжується внутрішнім зворушенням і страхом.

1. (заст.) Наївна, необдумана, але добра, безневинна дія або вчинок; щось, що виглядає дурним, але не несе зла.

2. (заст., ірон.) Недоумкувате, наївне висловлювання або думка, що видається комусь глибокомислим або добрим.

3. (перен.) Явище, коли щось безглузде або беззмістовне намагаються видати за мудре, важливе або морально високе.

1. Християнське свято, присвячене оповіщенню Діви Марії архангелом Гавриїлом про майбутнє народження Ісуса Христа; відзначається 7 квітня (25 березня за старим стилем).

2. У православній та католицькій традиціях — одна з дванадцяти головних (двонадесятих) релігійних свят.

3. Переносно — радісна, доброзичлива звістка, приємне повідомлення.