• бравість

    1. Властивість людини, що виявляється в мужності, відвазі, готовності до сміливих і рішучих дій; хоробрість.

    2. Зовнішнє вираження мужності, урочиста, ефектна поведінка, що має на меті продемонструвати відвагу; удавана сміливість.

  • бравурність

    1. Властивість, яка характеризує щось як бравурне; урочиста, пишна, блискуча манера виконання, вираження чогось (про музику, спів, поведінку тощо).

    2. Зовнішня показна сміливість, удавана бадьорість у поведінці, манерах.

  • бравура

    1. Музичний твір або окремий його фрагмент, що виконується блискуче, з технічною майстерністю та ефектністю, часто з метою демонстрації виконавської майстерності.

    2. (Переносно) Смілива, блискуча, ефектна дія або поведінка, яка викликає захоплення; зухвальство, виклик, часто з відтінком показного героїзму.

  • бравування

    1. (від фр. braver — викликати, нехтувати) Заст. Дія за значенням бравувати; демонстративна, викликальна поведінка, призначена для того, щоб вразити оточення своєю удаваною сміливістю, байдужістю до небезпеки або перешкод; хвалькувате вихваляння.

    2. (від фр. bravo — чудово) Заст. Відверте, гучне вихваляння кого-, чого-небудь; захоплені вигуки схвалення, аплодування.

  • бравоїт

    1. Мінерал класу сульфідів, рідкісний нікелевий сульфід (NiS), що зустрічається у вигляді дрібних сірих зерен або включень у метеоритах та земних гірських породах.

    2. (у спеціальній літературі) Власна назва для позначення конкретного мінералу, названого на честь італійського вченого Джузеппе Браво (Giuseppe Bravo).

  • бравада

    1. Показна, часто безпідставна сміливість, удавана відвага, якою прикривають страх або невпевненість; зарозуміле хвастощі мужністю.

    2. (переносно) Виклик, зухвалий вчинок або вираз, спрямований на те, щоб вразити оточуючих своєю удаваною сміливістю або зневагою до небезпеки.

  • брабансон

    1. Порода декоративних собак, що походить з бельгійської провінції Брабант, відома як гриффон; має три різновиди за типом шерсті: жорсткошерстий (брюссельський гриффон), гладкошерстий (бельгійський гриффон) та маленький брабансон (пти-брабансон).

    2. Мешканець або уродженець історичної області Брабант, що розташована на території сучасних Бельгії та Нідерландів.

    3. Назва породи м’ясо-молочних великих рогатих тварин (крс), виведеної в Бельгії, відомої своєю м’язовою масою та низьким вмістом жиру в м’ясі.

  • бра-вектор

    1. У математиці та фізиці — позначення вектора у вигляді рядка (горизонтального масиву чисел), який зазвичай записується в дужках або як транспонований стовпцевий вектор; використовується, зокрема, в лінійній алгебрі та квантовій механіці (де часто позначається символом ⟨ψ| — “бра-вектор” як частина дужок Дірака “бра-кет”).

    2. У квантовій механіці — один з двох елементів дужок Дірака (bra-ket notation), а саме вектор-рядок або ковектор у дуальному просторі, що відповідає спряженому (гермітово спряженому) стану “кет-вектора” (|ψ⟩); разом утворюють скалярний добуток ⟨φ|ψ⟩.

  • бра

    1. (від фр. bras — рука) Настінний світильник на одному або кількох кронштейнах, що призначений для спрямованого освітлення; бракет.

    2. (від нід. brac) Стилізований напис або зображення на одязі, що вказує на спортивну команду, музичний гурт, бренд тощо; нашлівник, нашивка.

    3. (від англ. bra, скорочення від brassière) Коротка назва предмету жіночої нижньої білизни для підтримки грудей; бюстгальтер.

  • боїще

    1. Місце, де відбувається бій, битва, бої; поле бою.

    2. Місце проведення боїв (у спорті, зокрема в боксі, на рингу).

    3. Переносно: місце гострої суперечки, полеміки, сутички думок.