1. Властивість людини, що виявляється в мужності, відвазі, готовності до сміливих і рішучих дій; хоробрість.
2. Зовнішнє вираження мужності, урочиста, ефектна поведінка, що має на меті продемонструвати відвагу; удавана сміливість.
Словник Української
1. Властивість людини, що виявляється в мужності, відвазі, готовності до сміливих і рішучих дій; хоробрість.
2. Зовнішнє вираження мужності, урочиста, ефектна поведінка, що має на меті продемонструвати відвагу; удавана сміливість.
1. Властивість, яка характеризує щось як бравурне; урочиста, пишна, блискуча манера виконання, вираження чогось (про музику, спів, поведінку тощо).
2. Зовнішня показна сміливість, удавана бадьорість у поведінці, манерах.
1. Музичний твір або окремий його фрагмент, що виконується блискуче, з технічною майстерністю та ефектністю, часто з метою демонстрації виконавської майстерності.
2. (Переносно) Смілива, блискуча, ефектна дія або поведінка, яка викликає захоплення; зухвальство, виклик, часто з відтінком показного героїзму.
1. (від фр. braver — викликати, нехтувати) Заст. Дія за значенням бравувати; демонстративна, викликальна поведінка, призначена для того, щоб вразити оточення своєю удаваною сміливістю, байдужістю до небезпеки або перешкод; хвалькувате вихваляння.
2. (від фр. bravo — чудово) Заст. Відверте, гучне вихваляння кого-, чого-небудь; захоплені вигуки схвалення, аплодування.
1. Мінерал класу сульфідів, рідкісний нікелевий сульфід (NiS), що зустрічається у вигляді дрібних сірих зерен або включень у метеоритах та земних гірських породах.
2. (у спеціальній літературі) Власна назва для позначення конкретного мінералу, названого на честь італійського вченого Джузеппе Браво (Giuseppe Bravo).
1. Показна, часто безпідставна сміливість, удавана відвага, якою прикривають страх або невпевненість; зарозуміле хвастощі мужністю.
2. (переносно) Виклик, зухвалий вчинок або вираз, спрямований на те, щоб вразити оточуючих своєю удаваною сміливістю або зневагою до небезпеки.
1. Порода декоративних собак, що походить з бельгійської провінції Брабант, відома як гриффон; має три різновиди за типом шерсті: жорсткошерстий (брюссельський гриффон), гладкошерстий (бельгійський гриффон) та маленький брабансон (пти-брабансон).
2. Мешканець або уродженець історичної області Брабант, що розташована на території сучасних Бельгії та Нідерландів.
3. Назва породи м’ясо-молочних великих рогатих тварин (крс), виведеної в Бельгії, відомої своєю м’язовою масою та низьким вмістом жиру в м’ясі.
1. У математиці та фізиці — позначення вектора у вигляді рядка (горизонтального масиву чисел), який зазвичай записується в дужках або як транспонований стовпцевий вектор; використовується, зокрема, в лінійній алгебрі та квантовій механіці (де часто позначається символом ⟨ψ| — “бра-вектор” як частина дужок Дірака “бра-кет”).
2. У квантовій механіці — один з двох елементів дужок Дірака (bra-ket notation), а саме вектор-рядок або ковектор у дуальному просторі, що відповідає спряженому (гермітово спряженому) стану “кет-вектора” (|ψ⟩); разом утворюють скалярний добуток ⟨φ|ψ⟩.
1. (від фр. bras — рука) Настінний світильник на одному або кількох кронштейнах, що призначений для спрямованого освітлення; бракет.
2. (від нід. brac) Стилізований напис або зображення на одязі, що вказує на спортивну команду, музичний гурт, бренд тощо; нашлівник, нашивка.
3. (від англ. bra, скорочення від brassière) Коротка назва предмету жіночої нижньої білизни для підтримки грудей; бюстгальтер.
1. Місце, де відбувається бій, битва, бої; поле бою.
2. Місце проведення боїв (у спорті, зокрема в боксі, на рингу).
3. Переносно: місце гострої суперечки, полеміки, сутички думок.