Значення
- (Психологія) –
(від фр. braver — викликати, нехтувати) Заст. Дія за значенням бравувати; демонстративна, викликальна поведінка, призначена для того, щоб вразити оточення своєю удаваною сміливістю, байдужістю до небезпеки або перешкод; хвалькувате вихваляння.
- (Мистецтво) –
(від фр. bravo — чудово) Заст. Відверте, гучне вихваляння кого-, чого-небудь; захоплені вигуки схвалення, аплодування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бравування, р. бравування, д. бравуванню, з. бравування, о. бравуванням, м. бравуванні, к. бравування