1. (від фр. braver — викликати, нехтувати) Заст. Дія за значенням бравувати; демонстративна, викликальна поведінка, призначена для того, щоб вразити оточення своєю удаваною сміливістю, байдужістю до небезпеки або перешкод; хвалькувате вихваляння.
2. (від фр. bravo — чудово) Заст. Відверте, гучне вихваляння кого-, чого-небудь; захоплені вигуки схвалення, аплодування.