бравада

1. Показна, часто безпідставна сміливість, удавана відвага, якою прикривають страх або невпевненість; зарозуміле хвастощі мужністю.

2. (переносно) Виклик, зухвалий вчинок або вираз, спрямований на те, щоб вразити оточуючих своєю удаваною сміливістю або зневагою до небезпеки.

Приклади:

Приклад 1:
Бадьорість і життьову патетику заступила бравада, нудна й придуркувата казенна бравада. І виявлялась та бравада в кольорі. — Невідомий автор