• брикуха

    1. Рідкісне діалектне позначення жеребки, кобилиці або іншої самки з родини коней, що відрізняється жвавістю, гартом або норовистістю.

    2. У переносному значенні — про жваву, енергійну, часто вперту або зухвалу дівчину, молоду жінку (зазвичай з відтінком несхвалення або жартівливо).

  • брикунець

    1. Рідкісний, застарілий варіант слова “брикун” — про коня, що має звичку брикатися, уперту, норовисту тварину.

    2. У переносному значенні — про вперту, непокірну, зухвалу людину; той, хто виявляє непокору, супротив.

  • брикун

    1. Конь, що має звичку брикатися, стає на диби, неслухняний, гарячий у ході.

    2. Переносно: про вперту, неслухняну, норовливу людину (часто жартівливо).

  • бриколаж

    1. У мистецтві та дизайні — творчий метод або техніка створення чогось нового з підручних, часто готових або випадкових матеріалів, деталей, образів або ідей; художнє конструювання з того, що є під рукою.

    2. У філософії (зокрема в концепції Клода Леві-Строса) — спосіб мислення, що оперує наявними, обмеженими засобами та ресурсами, створюючи нові рішення шляхом комбінування та адаптації вже існуючих елементів, на противагу інженерному проектуванню з нуля.

    3. У театрі та перформансі — імпровізаційна техніка, що використовує випадкові предмети або обставини для створення сцени чи дії.

  • брикливість

    Властивість за значенням прикметника “брикливий” — схильність до брикання, вибагливість, перебірливість у їжі, часто з капризами та незадоволенням.

    Властивість за значенням прикметника “брикливий” — тендітність, крихкість, ніжність (про предмети або рослини).

    Властивість за значенням прикметника “брикливий” — легка уражуваність, обидливість, надмірна чутливість.

  • брикетування

    1. Технологічний процес переробки дрібнодисперсних, сипких або волокнистих матеріалів (наприклад, тирси, вугільного пилу, торфу, металевої стружки) у щільні брикети стандартної форми шляхом пресування, часто з використанням зв’язувальних речовин.

    2. Утворення брикетів як кінцевий продукт такої переробки; брикетування як вид виробництва.

  • брикетувальник

    Брикетувальник — спеціаліст, який працює на брикетувальному пресі або в цеху з виробництва брикетів (паливних, металевих тощо) і займається процесом брикетування (пресування матеріалу в щільні брикети).

    Брикетувальник — робоча професія на підприємствах гірничодобувної, металургійної або паливної промисловості, основним обов’язком якої є контроль за роботою обладнання для пресування та пакування брикетів.

  • брикетованість

    Властивість або стан матеріалу, що дозволяє йому бути спресованим у брикети (щільні форми для зручності транспортування, зберігання та використання).

    Технологічна характеристика матеріалу (наприклад, тирси, вугільного пилу, торфу), що визначає його здатність до утворення міцних та стійких брикетів під час пресування.

  • брикет

    1. Пресований шматок якогось сипкого матеріалу (вугілля, торфу, тирси, металевої стружки тощо), що надає йому зручної для зберігання, транспортування та використання форми.

    2. Пресований у прямокутну або циліндричну форму продукт харчування (наприклад, для тварин, у туризмі або як швидкий перекус).

  • брикар

    1. Легкий відкритий екіпаж на двох колесах з відкидним верхом, запряжений однією або двома кіньми, популярний у XIX — на початку XX століття.

    2. Рідкісне, застаріле позначення карети або іншого міського екіпажа для пересування.