брикет

[brɪkɛt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Пресований шматок якогось сипкого матеріалу (вугілля, торфу, тирси, металевої стружки тощо), що надає йому зручної для зберігання, транспортування та використання форми.

  2. (Техніка) –

    Пресований у прямокутну або циліндричну форму продукт харчування (наприклад, для тварин, у туризмі або як швидкий перекус).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брикети, р. брикета, д. брикетові, з. брикет, о. брикетом, м. брикеті, к. брикете

Більше записів