Значення
- (Зоологія) –
Рідкісний, застарілий варіант слова “брикун” — про коня, що має звичку брикатися, уперту, норовисту тварину.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — про вперту, непокірну, зухвалу людину; той, хто виявляє непокору, супротив.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брикунець, р. брикунця, д. брикунцеві, з. брикунця, о. брикунцем, м. брикунцеві, к. брикунцю